Про мене


       Народилася в чудовому селі Тюдові на лівому березі річки Черемош, яке називають «маленькою Швейцарією», «золотою долиною Карпат», «намистинкою Гуцульщини». Про це пишу в своїй пісні «Народилась і живу я в ріднім Тюдові, красивіше місце в світі не знайти …»
       Коли ще навчалася в початкових класах, вчителі брали мене в старші класи, щоб я показувала приклад, як треба читати, рахувати. Можливо, саме тоді я захотіла стати вчителькою. До цього часу в моєму щоденнику за четвертий клас зберігається запис для батьків, який зробила моя перша вчителька Калинич Марія Василівна: «Ваша дочка дуже старанна учениця. З неї буде в майбутньому вчителька.»
       В 1973 році закінчила Тюдівську восьмирічну школу з похвальним листом і по співбесіді поступила на навчання до Коломийського педучилища. Тут здійснилась ще одна моя мрія – були уроки музики і я навчилася  грати на баяні.
      В 1977 році закінчила педучилище, а в 1984 році історичний факультет  Івано-Франківського педінституту імені В.Стефаника. Хотіла поступати в аспірантуру, але в мене помер батько в 46 років, тому я залишилась працювати в рідному селі спочатку вчителем початкових класів, а потім вчителем історії та правознавства.
       Я дуже люблю свою професію і стараюсь, щоб учні сільської школи були всесторонньо-розвинуті, з активною життєвою позицією, мали доступ до різних джерел інформації, оволодівали практичними навиками, уміннями, необхідними для того, щоб вирости справжніми, дієвими громадянами, патріотами своєї країни .Все це починається  з школи, яка дає путівку в життя, від батьківського порогу, від маленької батьківщини кожного. Мені хочеться, щоб моя школа була справжнім Храмом Науки і Доброти, щоб її випускники поверталися з радістю на зустріч із своїм дитинством та юністю. Я організувала посадити довгі ряди квітів від весняних до осінніх навколо двох корпусів школи, а в самому приміщенні школи музей «Історія села Тюдова», який у 2011 році одержав звання зразкового, а також ініціювала святкування Дня села Тюдова.
       На основі зібраного краєзнавчого матеріалу вийшли друком мої книги: «Тобі, рідна Тюдівська школо», «Символ свободи і єдності», «Шевченко живий серед нас».  У вільний час співаю в хорі «Сокільський передзвін», пишу вірші і пісні, доглядаю за квітами, проводжу екскурсії для учнів школи і для гостей. Живу за правилом: «Рух – це життя», а серце віддаю дітям.

6 коментарів:

  1. Марія Петрівна Чоланюк- це Вчитель з великої літери, з глибоким і цікавим внутрішнім світом. Всю свою любов, енергію,свій час і уміння вона віддає школі, дітям. Це невгамовна людина, яка ніколи не зупиняється на досягнутому, завжди шукає чогось більшого, нового, кращого.
    Бажаю улюбленій вчительці, колезі міцного здоров"я, оптимістичного настрою і великих перемог у непростій справі.
    Козак С.С., практичрий психолог.

    ВідповістиВидалити
  2. Дуже зворушена і щиро вдячна. Нехай все хороше повертається до Вас бумерангом.

    ВідповістиВидалити
  3. Ніби все знайоме, але прочитала з цікавістю на одному диханні від початку до кінця. Це величезна праця.

    ВідповістиВидалити
  4. Хай щастить Вам у конкурсних випробуваннях.

    ВідповістиВидалити