Краєзнавчий матеріал як засіб формування пізнавальної активності учнів

Івано-Франківський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти

Лабораторія суспільно-гуманітарних дисциплін

 Краєзнавчий матеріал як засіб формування пізнавальної

активності учнів

                                                          

З досвіду роботи  

Чоланюк Марії Петрівни,

вчителя історії Тюдівської 

ЗОШ І-ІІІ ступенів

Косівської районної ради

м. Івано-Франківськ

2015

Зміст

Вступ

Основна частина 

1.     Використання матеріалів шкільного музею на уроках з історії рідного краю

2.     Використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії

3.     Організація дослідницько-пошукової роботи учнів

4.     Позакласна діяльність учнів

     Висновки

    Література

    Додатки

Вступ

Історичне краєзнавство – це не самостійний предмет шкільного вивчення, а принцип навчання й виховання на місцевому матеріалі. Краєзнавча робота проводиться на уроках, факультативних заняттях, у позакласній і позашкільній роботі. Краєзнавство стало важливим засобом підвищення якості знань, воно сприяє  формуванню в учнів наукового світогляду, вихованню моральності. Основні особливості шкільного краєзнавства на сучасному етапі – висока ідейність, суспільнокорисна спрямованість, його пошуково-дослідницький характер.

Багатогранна позаурочна історико-краєзнавча робота та її тісний зв’язок з навчальним процесом створюють умови для широкого застосування знань та вмінь, отриманих від учнів у клубах, на екскурсіях, у походах та експедиціях, під час вивчення нового матеріалу, а також для встановлення міжкурсових і міжпредметних зв’язків.

Велике значення краєзнавчої роботи полягає у вихованні патріотизму.

Місцевий матеріал дуже важливий при встановленні зв’язку історичного минулого з сучасністю, у процесі пізнання проблем суспільних відносин, у розкритті понять про народ, про спосіб життя, у вивченні науки, техніки, економіки, культури. Краєзнавство створює сприятливі умови для застосування у навчальній роботі різномонітних елементів пошуку й дослідження, широкого використання місцевих джерел.

Краєзнавчий матеріал поєднує в  собі навчальні, виховні та розвивальні функції. Краєзнавча робота  водночас  має дослідницький і прикладний, суспільнокорисний та освітньо-виховний характери. Краєзнавство багатогранне за своїм змістом, оскільки в ньому поєднуються історія, географія, природа, етнографія, фольклор та ін.

 Практика переконує в тому, що краєзнавча робота дає найбільш педагогічний ефект тоді, коли вчитель  організовує учнів на самостійний пошук краєзнавчих знань, заохочуючи застосування ними цих знань під час вивчення курсу вітчизняної історії.

Повинен бути тісний зв’язок із навчанням, позакласною і позашкільною  історико-краєзнавчою роботою.  Крім того, також важливою є різноманітність її форм і методів. Краєзнавча робота вчителя і учнів та її поступове ускладнення мають вестися в певній послідовності.

У шкільному краєзнавстві дуже важливе значення має взаємозв’язок теоретичної і практичної роботи учнів. Тому спочатку   озброюю школярів певними знаннями з історії краю, навчаю їх елементарних умінь і навичок краєзнавчої роботи. Тільки після цього   приступаю до виконання конкретних практичних завдань.

Перед собою ставлю таку мету:  розвивати пізнавальну активність учнів на

                                                    уроках історії  та в позакласній роботі шляхом

                                           використання краєзнавчого матеріалу.

Основні завдання:

-   підвищувати  пізнавальний інтерес учнів та інтерес до історії;

-   удосконалювати вміння працювати з різними джерелами інформації;

-   залучити учнів до пошукової діяльності;

-   виховувати юного громадянина – патріота  України.

Актуальність  досвіду.

Вивчення історії рідного краю та розвиток пізнавальної активності учнів є завжди актуальною темою, тому що дає можливість виховувати в учнів найкращі риси громадянина України, почуття  гордості за те, що наші предки виступали творцями героїчної історії  народу, а сучасне покоління стане творцем історії і не повиненно повторювати помилок минулого.

        Новизна досвіду.

Створення  музею «Історія села Тюдова» та використання його матеріалів на уроках та в позакласній діяльності.

Концептуальна ідея досвіду.

У роботі використовую такі інтерактивні технології:

-         Технологію розвитку критичного мислення.

-         Технології проектного навчання.

-         Колективні творчі справи.

-         Технологія інтегрованого навчання.

-         Технологія особистісно-зорієнтованого навчання.

-         Технологія створення ситуації успіху.

-         ІКТ.

Теоретична база досвіду

  Роль краєзнавчого матеріалу у розвитку пізнавальної активності учнів та формування на цій основі нового громадянина України ХХІ століття, громадянина-патріота з активною життєвою позицією, який, вивчивши досвід минулого, хоче змінити життя на краще і знає, як це зробити, розкрито у працях відомих істориків-краєзнавців: Арсенича П., Гороховської Я., Гороховського П., Гушинець Н.О., Закорко І.В., Загребельної С., Іванова М., Варшавської М., Лещенко І.І., Пастущенко Т., Задорожної Л.В., Обозного В., Архіпова В., Ходис М., Шеремет М..

                                          Основна частина

                                                                                                                    

1. З досвіду використання матеріалів шкільного музею на уроках історії.                                                                                                                                                                                                                                                                

     На кожному уроці з історії рідного краю потрібні глибокі знання, інтерес і захопленість самого вчителя, готовність дивувати інших і дивуватися самому. Щоб запалити, треба горіти. Запалює сумління і всебічна підготовка до уроку, емоційна щедрість учителя, його любов до своєї справи, любов до історії взагалі, а історії рідного краю – особливо .

    При підготовці до уроків з історії  рідного краю  скеровую роботу учнів на самостійний пошук інформації з різних джерел і використання її на уроці.                                                                                                                                                                         Велику допомогу в цьому надає  шкільний музей історії села.                                                                                                            Перед входом у музей всім повторюю:

«Там не просто світлини чиїсь.

Всі ці люди творили історію.

Прочитай й світлій пам’яті їх поклонись.»

  На   уроці  «Наш край у давнину»  використовую  стенд  зі  шкільного  музею, на якому  є  карта  і  показано  розміщення   слов’янських   племен  до  утворення  Київської  Русі.  В  ці часи  на  нашій території жило плем’я   білих  хорватів. 

На  уроці  «Наш  край  у ІХ- ХІV ст..»  використовую  матеріали  стендів  музею  про   Володимира  Великого,  який   приєднав  наші  землі  до  Київської  Русі  та  стенду  «Галицько-Волинська  держава  про  князя  Володимира,   який  переніс  столицю  до м. Галича в  1141  році,  про   Романа  Мcтиславича,  який  у  1199 р створив Галицько-Волинську державу, про першого короля Данила Галицького. За фотоматеріалами стенду «Пам’ятки стародавнього Галича» організовую заочну екскурсію-подорож   Стародавнім Галичем.

       На уроці «Наш край в ХV-XVII ст.» використовую матеріали стендів про Івана Муху, який підняв народ на перше антифеодальне повстання на Покутті  в 1490-1492рр. За спогадами старожилів у цьому повстанні брали участь жителі Тюдова. Це перша, хоч і не письмова,  згадка про наше село. З іншого стенду, де записані архівні дані, розповідаю до 1565р., коли вперше у письмових джерелах згадується Тюдів як урочище, а також про участь жителів Тюдова у «Національно-визвольній війні українського  народу під проводом Богдана Хмельницького  1648-1657рр.» 

   На уроці «Наш край у XVIII ст.» використовую матеріали стендів про Олексу Довбуша, а також про те, як в 1772р. Галичина відійшла до Австрії.

     На уроці «Наш край у XІХ ст.»  використовуємо  матеріали стендів другого розділу музею « Розвиток освіти»  про перші церковно-парафіяльні школи 1832р, 1864 років; першу державну однокласну школу 1887р., а також архівні матеріали про найдавніші церкви в селі. На уроці  «Наш край у роки Першої світової війни» використовуємо стенд із світлинами січових стрільців села та тих односельців, які воювали за Австрію в австрійському війську на італійському фронті. На уроці  «Наш край 1917-1920рр. » використовую матеріал про ЗУНР, січових стрільців, прикордонну заставу в Тюдові.

   На уроці «Наш край у 1921-1939рр.» – про створення ОУН в селі.

   На уроці «Наш край в 1939-1945 рр.» – про ветеранів Другої світової війни, ветеранів УПА, вивезених на примусові роботи до Німеччини (світлини всіх цих людей є на стенді).

      На уроці  «Наш край в другій половині ХХ ст.» – про афганців, ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЄС, про семирічну, восьмирічну, середню школу в селі, а також про найвідоміших випускників школи, про історичні пам’ятки села .

2. Використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії.

Використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії служить вирішенню загальних завдань навчання  і виховання учнів, що стоять перед школою на сучасному етапі. Методист-історик А. І Стражев справедливо стверджував, що без краєзнавчої роботи не можна поставити по-справжньому викладання історії. Відомий методист Н.Г. Дайрі небезпідставно вважає, що програмні питання, за якими вивчається не тільки матеріал підручника, але й дійсність, що безпосередньо оточує учнів, засвоюється значно міцніше.

Уроки історії оживають, коли під час їх проведення використовується  краєзнавчий матеріал.

Уже в 5 класі, починаючи з перших уроків, учні пишуть свою маленьку історію, історію свого роду, описують і розповідають про тих членів роду, які залишили вагомий слід в історії.

Уроки історії в 7 класі дають можливість використовувати краєзнавчий матеріал від часу поселень найдавніших людей на території краю до участі жителів села Тюдова  у повстанні під проводом Івана Мухи 1490-1492рр.. Це перше антифеодальне повстання селян на Покутті, у якому, за спогадами старожилів, брали участь жителі села Тюдова. Час заснування Тюдова – XIV -XV століття. Отже, це перша, хоча письмово згадується в 1565 році, згадка про наше село. З цього уроку починається систематичне, послідовне використання краєзнавчого матеріалу, який є в шкільному музеї «Історія села Тюдова», на уроках з історії України у 8-10 класах.

Цікавий матеріал у шкільному музеї є з розвитку освіти в селі, починаючи з ХІХ ст. Цей матеріал використовую під час проведення всіх уроків з теми «Розвиток освіти і науки» в різні періоди.

Історія села Тюдова – це частинка історії Гуцульщини, Галичини, всієї України. Крім зібраних місцевих матеріалів, дуже велику допомогу для проведення уроків з історії рідного краю можна одержати з досліджень відомих краєзнавців Володимира Грабовецького, Петра Арсенича, Петра Сіреджука. Великим подарунком для всіх вчителів є «Історія Прикарпаття» (Автор Валерій Островський).

Перед проведенням уроків з історії рідного краю учням даю завдання знайти необхідний матеріал у шкільному музеї, записати спогади старожилів, а під час уроку – виступити  з цими повідомленнями.

До проведення уроку «Розвиток культури в другій половині ХХ ст.» учні готують колективний проект на основі  краєзнавчого матеріалу. Клас завчасно ділиться на групи, які одержують завдання:

1.     Розвиток освіти і науки краю, села.

2.     Література рідного краю, села.

3.     Образотворче мистецтво.

4.     Музика.

На уроці групи  захищають вже готовий проект. Ця робота дуже подобається учням, вона не тільки оцінюється високими балами, а й запам’ятовується на все життя.

В 11 класі під час вивчення теми «Друга світова війна» завжди використовую матеріали стендів в кабінеті з архівними даними, а також фотографіями ветеранів Другої світової війни, ветеранів УПА, тих, хто були вивезені до Німеччини, архівні матеріали про звільнення села, району, області. В темі «Радянізація західних областей України» використовую матеріал про  колективізацію в селі, про те, чому село довгі роки було поділено між двома колгоспами. В темі «Ідеологічні орієнтири партійно-державного керівництва»  – про Петра Шелеста, який був у селі Тюдів. В темі «Опозиційний рух» – про  О. Заливаху, Т. Мельничука. На уроках історії культури ХІХ-ХХ століть розповідаю про розвиток освіти в селі Тюдові, а також створення «Просвіти», діяльність гуртків. Під час вивчення теми «Кирило-Мефодіївське братство» розповідаю про  пам’ятник-обеліск Т.Г. Шевченку на Сокільській скелі в Тюдові – найперший народний пам’ятник на Україні і в світі.

3. Організація дослідницько-пошукової роботи учнів.

Підготовка учнів до життя, виховання у них добросовісного ставлення до праці – головне завдання школи. Важливу роль у виконанні цього завдання  відіграє краєзнавство. Курс історії дозволяє систематично знайомити учнів з трудовими    подвигами   земляків.   Не   можна   не   погодитися   з   думкою

А.І. Стражева про те, що знання свого краю, його минулого й сучасного нам необхідно для безпосередньої трудової участі в його перетворенні. Про це свідчить трудова діяльність численних учнівських бригад. Краєзнавство відкриває широкі можливості для самостійної діяльності учнів, для пошуку, дослідження і навіть невеликого відкриття. Це пробуджує у школярів глибокий інтерес до історії краю, країни, викликає тягу до знань.

  Учні знають, що вся їх дослідницько-пошукова робота не закінчується тільки одержанням оцінки чи грамоти на зльоті обдарованої учнівської молоді. Всі їхні роботи, весь зібраний матеріал зберігається в шкільному музеї, є дуже цікавим і потрібним доповненням до нього. Від Косівського районного центру дитячої творчості в школі діяв краєзнавчий гурток. На сьогоднішній день   розроблена програма роботи краєзнавчого гуртка на 4 роки.

   Щоб одержати хороший результат дослідницько-пошукової роботи, дуже важливо правильно вибрати тему дослідження, яка б зацікавила учнів. Тому під час вибору теми дослідження чи наукової роботи я обов’язково враховую знання учнів про свій рід, його традиції, умільців роду. Ця робота захоплює, як учнів, так і їх батьків, адже є особиста зацікавленість в тому, щоб краще дізнатися про внесок своєї родини в історію села, краю – це перша тема рекомендованого дослідження

Друга тема досліджень, яка є потрібною і зацікавлює учнів, – це  збір матеріалу про різні сторони життя і діяльність односельців. Цей матеріал є доповненням до шкільного музею «Історія села Тюдова».

Третя тема – це збір місцевого матеріалу про різні пам’ятні дати і події в історії краю, України.

 Збір матеріалу та написання робіт проводиться упродовж кількох років. Уже під час першого року дослідження видно, хто з учнів зацікавився і буде продовжувати далі, а хто не буде.

Займаючись у краєзначому гуртку, учні одержують всі необхідні знання:

-         як записувати спогади і як опрацьовувати літературу,

-         як працювати в архіві і як писати наукову роботу.

Серед учасників гуртка є багато переможців зльотів обдарованої учнівської молоді Гуцульщини, МАН м. Івано-Франківська, різних конкурсів.

Найбільший наш здобуток – це музей «Історія села Тюдова та розвитку освіти в селі», який створений на основі зібраних матеріалів. Усі роботи зберігаються і розповідають про різні сторони життя села.

У шкільному музеї зберігаються такі наукові роботи:

1. Участь і доля моєї родини у боротьбі за незалежну Україну (ІІІ місце).

2. Історія розвитку лісосплаву (ІІІ місце).

3. Розвиток освіти в селі  (ІV місце).

У 2009 році Головко Вікторія захищала наукову роботу в МАН м. Івано-Франківська на тему: «Еміграція та виселення жителів села Тюдова» (V місце). У 2010 році Вікторія  захищала  наукову роботу «З думкою про Україну», яка є продовженням попередньої. У 2011 році Слижук Роксолана здобула ІІ місце за роботу «Карпати кличуть», а Бойчук Каріна – ІІ місце за дослідження «Колективізація села Тюдова». Багато учасників гуртка були учасниками та переможцями зльотів учнівської молоді Гуцульщини.  У 2009 році такі роботи: «Афганці з с. Тюдова» (ІІІ місце), «Ткацтво в Тюдові» (ІV місце), «Вона – жінка, вона – найкращий витвір світу, вона – моя бабуся» (V місце). Головко Вікторія « З думкою про Україну», 2010 рік, 10 клас ( V місце); Головко Вікторія «Розвиток освіти в селі Тюдів за 20 років незалежності», 2011 рік,

11 клас ( ІІІ місце); Бойчук Каріна. «Колективізація с. Тюдова», 2012 рік, 10 клас (ІVмісце);  Слижук Роксолана  « Зникаючі ремесла села Тюдова», 2013 рік, 9 клас (ІV місце), 2014 рік. «Вшанування пам’яті Т. Шевченка на Косівщині» – ІІІ м., 2015 р.  «Україна в Першій світовій війні» ІІІ місце.

У жовтні 2009 року відправили на конкурс роботу учнів 9 класу на тему: «Ветерани Другої світової війни з села Тюдова» у обласний Центр туризму і краєзнавства. Робота присвячена 65-тій річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників.

4. Позакласна діяльність учнів.

Проблема використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії та в позакласній роботі завжди була і залишається актуальною, адже одним із головних завдань гуцульської школи є знайомство з багатою історією свого краю, формування у молодого покоління розуміння того, що ми маємо що берегти, маємо чим гордитися, маємо що збагачувати й розвивати. Ось на цьому маємо акцентувати:  збагачувати й розвивати, а не просто відроджувати й консервувати зроблене попередніми поколіннями.

Для того, щоб зібрати, систематизувати та зберегти краєзнавчий матеріал, використовую різні форми та методи, а саме:

-         зустрічі за круглим столом та записи спогадів старожилів,

-         екскурсії,  складання кросвордів та учнівські проекти,

-         виставка і обговорення фотоматеріалів,

-         участь у зльотах обдарованої учнівської молоді,

-         участь у конференціях з краєзнавства,

-         використання комп’ютерних технологій для збереження матеріалу,

-          проведення заочних екскурсій, зустрічей, уроків і позакласних заходів,

-          написання наукових робіт та участь в роботі МАН, 

-         учнівські реферати і друк зібраних матеріалів,

-         оформлення шкільного музею.

Учні школи беруть  активну участь в позакласній роботі. Щороку, 14 жовтня, біля могили «Борцям за волю України», розпочинається свято Дня села Тюдова, на якому учні звітують про здобутки дослідницько-пошукової роботи за рік. Щороку виступають біля пам’ятника Роману Шухевичу.                                                                                                                 

                                                             

Висновки

Рідний край, Батьківський поріг. Місця, які є святими для кожної людини. Тут ти народився, тут жили твої діди і прадіди, тут твоє коріння.

Поет Степан Пушик писав: «А що історія ?  Історія – коріння.

                                              Чим глибше, тим міцніше стоїмо».                                             

Для того, щоб будувати міцну державу, щоб твердо стояти на цій землі і впевнено йти у майбутнє, потрібно добре вивчити минуле, засвоїти все краще, проаналізувати помилки, щоб їх не повторювати.

Найкраще правду про минуле знають очевидці, ті, кому прийшлося пережити труднощі і незгоди, втратити рідних і близьких, які віддали своє життя, щоб ми могли жити у незалежній державі.

З кожним роком все менше стає старших людей, які можуть багато розповісти, тому не треба гаяти часу, а йти до них і вчителям, і учням, щоб записати їхні спогади, щоб вивчити правдиву історію рідного краю.

Залучення учнів до краєзнавчої роботи дає можливість розвивати вміння спілкуватися з людьми, формувати активну життєву позицію підростаючого покоління, виховувати громадянина-патріота рідної землі.

Запис спогадів старожилів – це уроки мужності і мудрості для сучасної молоді.

Зібраний краєзнавчий матеріал, архівні дані завжди повинні бути під руками, використовуватись постійно під час уроків, зустрічей, проведення тижнів наук.

Підростаюче покоління, яке росло і виховувалось на краєзнавчому матеріалі, не зможе бути пасивним і байдужим у житті.

Наші учні люблять свій край, свою державу, своє село, складають вірші, пісні, пишуть чудові твори, творчі роботи. У нашій школі ніколи не бракує кадрів, а в нашому селі завжди є молодь, яка не хоче залишати село.

Література

1.     Арсенич П. Учитель і етнограф Лука Гарматій // Гуцульщина. 1992. -  № 1. – С. 16-18.

2.     Арсенич П. Родина Шухевичів. Коломия, 1995.

3.     Арсенич П. Засновник «Січі» Кирило Трильовський. – Івано-Франківськ, 2000.

4.     Арсенич П. Криво….. Івано-Франківськ. Нова зоря. 2000.

5.     Домашевський М. Історія Гуцульщини. Львів «ЛОГОС». 2001.

6.     Хрестоматія з Гуцульщинознавства. Писаний камінь. Косів, 2001.