"Їм у віках судилося безсмертя"

Виховний захід на тему: ‘’Їм  у віках судилося безсмертя’’.

Мета: формувати в учнів ціннісне ставлення до Батьківщини; розвивати національну самосвідомість та громадянську активність; виховувати громадянина-патріота, готового захищати свою Батьківщину, її цілісність і незалежність.

Обладнання: карта України, карта області, символи України, плакат «Небесна сотня», презентація про героїв «Небесної сотні» з Івано-Франківщини.

Хід заходу:

Учень.  Україна! Моя Батьківщина! За  її волю і незалежність пролито море крові, виплакано океан жіночих сліз. Найкращі за волю і незалежність України віддавали своє життя на протязі віків.

Учень. Україна пам‘ятає своїх героїв і  горда від того, щo зуміла виховати людей, здатних об`єднатися у боротьбі за незалежність, здобути волю, вибороти справедливість, організувати Майдан.

Народе мій, пишаюся тобою,

Моя душа-частинка твого “Я”

Красою правди у святім двобою

Понад Майданом сонця шик сія.

Є нація! Хай знають всі у світі.

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить.

Співає гордо наш Державний Гімн.

(Всі виконують Державний Гімн України)

Вчитель. Наша Україна - це могутня і сильна держава. Її історія і велич творилась віками героями, патріотами чиї імена вічно житимуть в серці кожного українця. Героїчна і трагічна історія України.  В 1920 році у своєму творі ‘’Відродження нації’’ Володимир Винниченко писав: ‘’Історію України треба читати з бромом...’’. Кожне покоління українців народжувало своїх героїв які віддавали найцінніше – своє життя за волю України.

Нам випало жити у ХХІ столітті. Ми щасливі, бо вже  24 роки незалежності України, яка захотіла  зробити свій вибір, європейський вибір, подолати корупцію, стати справді правовою, демократичною, квітучою, вільною європейською державою. На жаль, боротьба за такі цінності стала кривавою і жорстокою. Знову гинуть найкращі,  знову кров і сльози.

Сьогодні наш виховний захід присвячений героям України  в наш час, героям революції Гідності, героям Євромайдану, героям неоголошеної війни на Сході.

Учень. Пам`яті патріотів, героїв України ХХІ століття присвячується!

Учень. Листопад 2013-лютий 2014- ‘’революція Гідності’’.

Революція гідності  або Європейська революція та Єврореволюція – це політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 року до лютого 2014 року, викликані відходом політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою протидією цього курсу.

Євромайдан – це національно-патріотичні протестні акції в Україні проти корупції, свавілля правоохороних органів та спецпризначенців, а також на підтримку європейського курсу в зовнішній політиці України.

Протести розпочалися 21 листопада 2013 р. як реакція на рішення Кабінету Міністрів України  про призупинення процесу підготування до підписання угоди про асоціацяю між Україною та Євросоюзом. Протести значно посилилися після силового розгону демонстрації в Києві 30 листопада 2013 року. До кінця  2013 року відбуваються мітинги, демонстрації, студентські страйки не тільки в Києві,  а по всій Україні.

30 листопада – вдосвіта ‘’Беркут’’ розганяє мітинг на Майдані незалежності Учасники  акції зазнають жорстокого побиття.    Вдень частина людей ховається від ‘’Беркуту’’ в Михайлівському соборі, їх близько 200.

Священики надають допомогу постраждалим. Вже під вечір збирається багатотисячний мітинг. Скандують: ‘’Київ, вставай’’.

1 грудня- в Києві відбувається перше народне віче. Люди штурмують будівлю адміністрації президента, їх б’ють,  над ними тривають судові процеси. ‘’В’язні Банкової’’ – назвав їх народ.

8 грудня – друге народне віче в Києві,  2 млн. людей. Скинули і розбили  пам’ятник Леніну в Києві. В Україні починається ‘’ленінопад’’.

11 грудня - ‘’Беркут’’ рухається на Майдан.

16 січня – Верховна Рада ухвалює ‘’диктаторські закони’’. Відповідно до них людині загрожує арешт за участь у мітингу в захисному шоломі і з закритим обличчям. Забороняється їхати колоною, більшою за п’ять машин. Вводяться поняття “екстримісти”, “іноземні агенти”. 

18 січня - сутички з міліцією в обидва боки летять коктейлі Молотова. Палять автобуси.

22  січня - від вогнепального поранення загинув Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Знайшли закатованого в лісі Юрія Вербицького.

23 січня -настає перемир’я.

30 січня - Майдан підтримують за кордоном.

14 лютого - на Майдані з’являються свої зірки, які грають і співають.

18 лютого - сутички в урядовому кварталі, на розі Інститутської та Шевченкової вулиць. Багато поранених. Вбиті літний чоловік і жінка, горять барикади.

9 лютого- спалахнув Будинок профспілок, врятувались не всі.

У ніч на 20 лютого силовики оточують майдан і йдуть на штурм, стріляють, загиблих кілька десятків ,з 18 до 21 лютого- 77 загиблих.

23 лютого – Верховна Рада призначає дострокові вибори президента.

Учень. «Небе́сна Со́тня» — прийнята в Україні збірна назва загиблих учасників акцій протесту (Євромайдану) у грудні 2013 — лютому 2014 року.

21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулось прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею». Під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Пливе кача…». Список на виплату одноразової грошової допомоги родинам загиблих у розмірі 121 800 грн. налічував 98 осіб.

З Івано- Франгівської обпасті на Майдані загинули Герої України:

Калиняк Богдан, 52 роки, родом з Коломиї Івано-Франківської області. Працював слюсарем на заводі «Сільмаш», потім став приватним підприємцем. Допомагав Євромайдану грошима та товаром. 28 січня 2014   помер у шпиталі в Івано-Франківську. Міський голова Коломиї Ігор Слюзар розповів, що Богдан Калиняк два місяці з маленькими перервами стояв на Майдані і, маючи рідну сестру в Києві, не ходив до неї, щоб відігріватися. За словами мера, після того, як на Грушевського чоловіка полили крижаною водою з водомета, він захворів, запустив хворобу. При цьому брав на себе найважчі завдання: нічні чергування, допомагав пораненим.

Грабовський Ярослав, 34 роки, з села Печеніжин, Коломийський район Івано-Франківської області. Загинув на Майдані. Дата смерті – 21 лютого 2014 року. 

Гурик Роман, 19 років, з Івано-Франківська, студент Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Романа. Загинув у Києві 20 лютого від кулі снайпера. Хлопця поховали в Меморіальному сквері по вулиці Мельника в Івано-Франківську, де розташовані могили січових стрільців та вояків УПА.Як повідомив ведучий івано-франківського Майдану Ростислав Микитюк, жителі міста пропонують назвати одну з вулиць обласного центру Прикарпаття на честь Романа Гурика. З такою ініціативою звернуться до міської ради.

Дідич Сергій, 44 роки. Депутат Городенківської районної ради Івано-Франківської області від ВО «Свобода», директор туристичного клубу «Золоте Руно». Загинув 18 лютого 2014 року.Сотник івано-франківської сотні на столичному Майдані. У Жовтневому палаці він відповідав за порядок на другому поверсі.Сергій Дідич більшу частину свого життя присв'ячував туристичному розвитку рідного краю. Його громадську організацію «Золоте Руно», яка займалася перш за все сплавами по Дністру, знають в усій Україні і за її межами.Він перший почав розробляти туристичні маршрути сплавів по рідному Дністру. Дністер, за планами Сергія, мав стати другим масштабним центром туристичного розвитку Івано-Франківщини. Будучи депутатом райради, їздив на стареньких «Жигулях» і завжди намагався допомагати людям. У загиблого - дорослий син та донька-школярка, батьки.  Сергій із дружиною на Майдані був з початку грудня, Різдво відсвяткував на передовій.18 лютого 2014 граната розірвала йому сонну артерію на шиї.

Костишин Михайло,1971 р. н., з села Нижній Струтин Рожнятівського району Івано-Франківської області. Михайло був на Майдані у Києві одразу після побиття студентів. Його також жорстоко побили, із 27 січня перебував у лікарні. Помер 26 лютого.

Павлюк Володимир, з Коломиї, вік біля 40 років. Загинув 20 лютого. Отримавчотирипоранення: три у ногу, одне у ліве око.

Ткачук Ігор, 1975 р.н. Мешканець Великої Кам'янки Коломийського району Івано-Франківської області. Загинув від пострілу снайпера 20 лютого 2014 року. Мав трьох дітей – 17 років, 11 та кілька місяців.

Хунтсаар Артур, 29 років, з Івано-Франківська. Загинув 18 лютого від кульового поранення. За словами очевидців, це трапилося в Маріїнському парку, де тітушки та беркутів ці влаштували справжню бійню.   

Шеремет Василь, 1950 р. н. (за іншою інформацією - 1949 р. н.), з села Ланчин Надвірнянського району, Івано-Франківська область. Мав трьох синів, залишилася 93-річна мати, що мешкає в рідному селі Ланчин. Походив із багатодітної родини: їх було десятеро.

Учень. Ці події тривожать і не залишають байдужими жодного громадянина нашої держави і тому кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала ‘’небесна сотня’’.

Учень. Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на Сході України. Не висихають сльози на очах у матерів, сини яких  захищають єдність і незалежність нашої землі.

Учень. Всім тим, хто виконали свій громадянський обов’язок, хто рішуче став на захист суверенітету і єдності нашої держави наш низький доземний уклін.

Учень. У Конституції України записано: ’’ Обов’язок громадян України є захист Вітчизни,незалежності та територіальної цілісності України», але  захист Батьківщини - це не тільки мужність, не тільки відданість, це ще і каліцтво і смерть. Майже кожного дня проводжають в останню путь героїв України, які гинуть під час виконання бойових завдань в АТО.

Учень. Вшануймо пам'ять героїв Небесної сотні, борців за свободу людей під час революції  Гідності, героїв , що полягли у боротьбі ,захищаючи суверенітет незалежність та територіальну цілісність нашої України хвилиною мовчання.

Учень. Україна! Сьогодні на всі п’ять материків і на всі чотири сторони світу видно, як ми живемо , за що боремося, на чиїй стороні правда. Ми не здамося. Ми переможемо!

В цей нелегкий час, коли точаться бої на Сході і Півдні, ми повинні бути справжніми патріотами, відстоювати єдність України, знати свою історію і завжди пам’ятати своїх героїв. Герої не вмирають. Слава Україні! Героям слава!

(Під час проведення заходу учні виконують патріотичні пісні та декламують вірші, розповідають про участь жителів свого населеного пункту в революції Гідності та АТО, запрошують їх і вшановують)

Чоланюк М. П.