Мета:
- узагальнити та систематизувати знання учнів з історії
нашого краю часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави;
- розвивати вміння працювати з картою, робити висновки,
узагальнення, працювати в групах, з різними джерелами інформації;
- виховувати почуття гордості за минуле свого народу.
Очікувані
результати: після цього уроку учні зможуть:
·
Називати події за датами і дати
подій(входження Прикарпаття до складу Київської Русі, прийняття християнства, відокремлення
Галицького князівства, перенесення столиці до м.Галича, роки князювання князів
з династії Ростиславичів та Мстиславичів, Данила Галицького, утворення
Галицької Митрополії, будівництва Успенського собору, храму святого
Пантелеймона.
·
Визначати та застосовувати у
мовленні поняття і терміни: «Прикарпаття», «плем’я», «Галич», «бояри»,
«єпархія», «митрополія», «скрамасакс», «феодальна роздробленість», «вотчина».
·
Характеризувати як людину та
історичного діяча особистості Володимирка, Ярослава Осмомисла, Романа
Мстиславича, Данила Галицького, визначати особливості їх внутрішньої та
зовнішньої політики, давати оцінку їхньої діяльності.
·
Називати і
показувати на карті місця розселення білих хорватів.
·
Називати
основні історичні джерела, що стосуються теми.
Основні поняття: (Додаток 1).
Навчально-методичне забезпечення:
1. Атлас з історії України,7 клас.
2. Грищенко І.С., Карабанов М.М., Потоцький А.Л. Гомін віків: 5 клас: навчальний посібник з історії України. К: РВЦ, Проза, 1994.
3. Довідник з історії України (А-Я). Посібник для середніх загальноосвітніх навчальних закладів.
4. За заг. редакцією І.Підкова, Р.Шуста. 2-ге видання, доопрацьоване і доповнене: -К: Генеза,2001.
5. Островський В.В Історія прикарпаття. Івано-Франківськ.
Лілея-НВ, 2008.
Обладнання: карта «Київська Русь», «Галицько-Волинська держава»,
презентація, роздавальний матеріал.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Проблемне питання: Чому древній Галич називали другим Києвом?
Коментарі
до етапів уроку
І. Організаційна система (1хв)
ІІ. Активізація (актуалізація розумової діяльності)
(1хв)
Гра
«Мікрофон», яку проводить учениця в ролі
журналістки Прикарпаття Алли Пасс:
- Як називається
наш край?
- Показати наш край
на карті України
- За якого князя
Прикарпаття ввійшло до складу Київської Русі?
(за кожну правильну
відповідь -1б)
ІІІ. Основний етап уроку
-
Повідомлення теми, очікуваних результатів. (3хв)
-
Мотивація навчальної діяльності.
-
Вчитель. Ми живемо в чарівному куточку землі, який називається
по-різному: Гуцульщина, Прикарпаття, Західна Україна. А ще за нас кажуть наші сусіди
буковинці «галіціяни».
Чому за нами закріпилася така назва? Що було в нашому
краї в часи Київської Русі та Галицько-Волинської держави?
-
На ці запитання ,а також на проблеми запитання:» Чому
Галич називали другим Києвом?»ми повинні дати відповідь сьогодні на уроці.
Перед вами будуть виступати групи учнів ,які готували проект: «Наш край в ІХ-ХІVст.»за планом, який ви бачите
на екрані.
План уроку
І.
Прикарпаття в складі Київської Русі.
ІІ.
Відокремлення Галицького князівства. Князі:
1.
Ростислав (1050-1060).
2.
Ростиславичі: Рюрик, Володар, Василько (1084-1124).
3.
Володимирко (1141-1152).
4.
Ярослав Осмомисл (1152-1187).
5.
Володимир (1187-1199).
ІІІ.
Утворення Галицько-Волинської держави:
1.
Роман Мстиславич (1199-1205).
2.
Данило Галицький (1205-1264) та його наступники.
IV.
Культура Галицько-Волинської держави
Оцінювання буде
здійснюватись на всіх етапах уроку в «Табелі успішності», що буде видно
всім
За повністю
розкрите питання плану – 4 бали, за
кожну правильну додаткову відповідь – 1 бал.
(«Табель успішності»
присутній на всіх уроках. Це магнітна або металева дошка, розміром 100*40 см, з лівої сторони якої
прикріплюється список учнів відповідного класу. Навпроти кожного магнітиками
виставляються бали ).
Групи учнів сидять
по варіантах, бо це потрібно для наступного етапу уроку
ІV. Виступ учасників проекту відповідно плану уроку. (20 хв.)
Всі інші ведуть
записи в зошитах, за які теж буде додатковий бал.
1. Прикарпаття у складу Київської Русі ( 1
учень).
У ІХ ст. утворилася держава Київська Русь. В цей
час на території нашого краю жило плем’я
білих хорватів. Їх куріальні поховання
досліджені в 20 селах Надвірнянського, Косівського, Коломийського районів.
Виникає територіально – політичне об`єднання Білих
Хорватів одним з найбільших центрів якого стає поселення Галич. Древній Галич
був розташований на території села
Крилос, що за 5-6 км від сучасного Галича. 898 рік – Перша письмова згадка про
Галич в угорському літописі. Існує багато версій про походження назви «Галич».
Одна із них – від грецького слова «гальс», що в перекладі означає «сіль», інша
від першого князя Галиці, ще інша – від птаха
«чорна галка». Кажуть, що коли перший князь піднявся на гору, то в
повітря злетіли з землі дуже-дуже багато
чорних галок. Місто Галич виникло на місці Крилоського городища. У 1991-1992
роках під час розкопок у Крилосі під
великим курганним насипом виявлене
символічне поховання здійснене на честь першого великого хорватського князя
Галиці – засновника Галича й держави. Поховання князя Галиці здійснене в човні
– одно деревці який орієнтований носовою частиною на південь. Виявлено
також багатий поховальний інвентар
позолочений круглий пояс, три бойові сокири, три стріли і дротики та великий
бойовий ніж – скрамасакс.
Галичина мала велике економічне значення для
Київської Русі. Київський князь Володимир Великий у 981 році пішов на поляків і
захопив їхні міста. У 992 році він здійснив похід на хорватів, після чого
території Прикарпаття увійшли до складу Київської Русі. Як стверджує в
«Історії» російський вчений В.М.Татищев, у 992 році Володимир Великий ходив по
Дністру з двома єпископами, навчаючи. Багатьох людей охрестив і повернувся з
радістю. Незабаром хорватський Галич ненадовго занепав і вдруге попав під владу Польщі. Ці
землі відвоював у поляків Ярослав у 1031 році. Однак територія Галичини від
початку її входження до Київської Русі відзначалася більшою незалежністю від
Києва, ніж інші землі. Саме в Галичі були дуже багаті і впливові бояри, які одержували
свої маєтки не від князя, а у спадщину. Тому князі Київської Русі змушені були
зважати на галицьке боярство. Після смерті Ярослава Мудрого у 1054 році
починається період феодальної роздробленості Київської Русі. У західних землях
посилюється процес власного державотворення. Тут з’являються Ростиславичі.
Виступи інших учасників згідно плану є супроводжуються
презентацією про діячів. (Додаток 7).
V.
Узагальнення та систематизація знань учнів. (10 хв.)
Дві групи учасників, які сидять по варіантах, виконують
завдання: І варіант розв’язує кросворд «Галицько-Волинська держава» (Додаток 4),
ІІ варіант – завдання з хронології «Напишіть дату (Додаток 5). Через три
хвилини здають виконані роботи двом помічникам – секретарям вчителя, які за
схемою перевіряють завдання і виставляють за кожну правильну відповідь 0,5
бала. У цей час для всіх інших учасників проекту проводиться заочна екскурсія
по Древньому Галичу (Додаток 6). Бали відразу виставляються в «Табель
успішності» (Додаток 2).
VI.
Заключний етап.
1. Підбиття підсумків уроку, відповідь на проблемне питання. (5 хв.)
2. Мотивація та оцінювання результатів навчальної діяльності учнів. (3 хв.)
3. Домашнє завдання. (2 хв.)
Немає коментарів:
Дописати коментар